Про ковбоя Джона чула вся округа: літній підкорювач прерій славиться професійним підходом до справи та займається поїмкою найнебезпечніших злочинців. У нього є перелік негласних правил, яких він суворо дотримується. Перше з них говорить: не варто позбавляти лиходія життя лише тому, що труп коштує рівно стільки ж, скільки й живий в’язень. Цим принципом герой кардинально відрізняється від інших мисливців за головами, яким простіше застрелити гангстера, а потім доставити тіло за винагороду.
За довге життя Джон бачив чимало, йому навіть доводилося вистежувати дам. Коли на будинку шерифа з’явилося оголошення про розшук жінки, за яку пропонували солідні десять тисяч доларів, йому здалося, що це буде легка справа. Невдовзі він дізнався, що ця особа — ватажок місцевого бандитського угруповання, винна у загибелі десятків мирних жителів. При першій зустрічі Джон зрозумів, що перед ним справжня «нічна фурія», але не злякався: хитрощами він закував її в кайданки та вирушив до міста, щоб передати в руки правосуддя.
Хоча мисливець не планував зупинятися на ночівлю, природа вирішила інакше. У лісі почався сніговий буран, коні замерзли, а дорога зникла під кучугурами. Діставшись маленької заїжджої лавки, Джон сподівався лише на відпочинок, проте за обледенілими дверима закладу на нього чекала дивна картина. Під одним дахом, рятуючись від негоди, зібрався різношерстий народ. Досвідчений ковбой одразу збагнув: до світанку доживуть не всі, адже один із гостей точно видає себе за іншого.